Еталон українського року
Модель - один з тих альбомів, які записані, щоб заполонити розум і
серце, кожним своїм звуком заповнити слух і думки. Така от у нього
атмосфера всеохоплююча. Як неуважно ви б його не слухали, він все
рівно намагатиметься затопити вас, тому краще всього цей альбом слухати в
навушниках у темній кімнаті - просто віддатися йому.
У 2000 році до Океану Ельзи приєднався Дмитро Шуров, і таким чином клавіші стали повноцінною частиною пісень, записаних на новому альбомі. На Моделі і дійсно змінився звук. Стало більше атмосферності завдяки електронним ефектам ("Друг ч.2", "Вставай", "Вулиця"), але також і трохи більше басу в міксі, а гітари стали місцями ще важчими ніж на попередньому Янанебібув. З'явилася певна психоделічність, навіть елементи індастріалу. Загалом Модель досить серйозно відшліфована платівка: все звучить просто надзвичайно чітко і зализано. Не знаю, чи надто сильно, чи якраз добре, але Модель для мене - другий альбом з золотої трійки Океанів і безсумнівно один з найкращих альбомів українського року (це вам каже людина, яка взагалі нічого в українській рок-музиці не тямить, але це факт :)).
Мені насправді трохи жаль, що не знаю український рок ліпше, тому що слухаючи Модель, час від часу так і хочеться сказати "безпрецедентно" і "унікально". Це я, наприклад про "Друга", друга частина якого просто магія якась. Тут потрібно віддати належне зведенню, насамперед ефекту відлуння на вокалі. А як можна спокійно слухали "Isn't it сон"? Цікаве поєднання англійських слів у текст пісні, шарм, неймовірна динаміка, важчущі гітари і розкріпачений вокал. А потім ця атака продовжується на "Коко Шанель", де Гудімов просто розриває перегруженою гітарою на приспіві, а Вакарчук своїм хрипким голосом тільки додає масла в вогонь, викрикуючи слова з глибини своїх ніби-то дірявих легень. Знову таки повинен відзначити різноманітні ефекти, які підкреслюють той чи інший аспект пісні, а також аранжування, яке надає пісні такої насиченості.
Модель - це також саме той альбом, який подарував шанувальникам ліричну та палку "Квітку", а також "Вставай", пісню, що стала "лицем" реклами Пепсі, а потім і зіграла свою роль під час "помаранчевої революції". "911" також багато крутили по радіо. Одним словом Модель мала і неймовірну творчу складову і комерційний успіх. Такі альбоми і називають класикою.
Платівку завершують дві трохи депресивні композиції, зовсім не схожі одна на одну: "Сьогодні" та "Вулиця". Перша - одна з балад ОЕ, але, як музикант, я тут хотів би тільки відмітити обривисті вставки акустичної гітари на куплеті, коли красиві клавіші-дзвіночки ведуть основну мелодію, а також подвійну акустику на приспіві і коротеньке соло вкінці: гарно і оригінально.
Ну і "Вулиця"... Ще коли я слухав цю пісню підлітком, вона вражала мене якось по-особливому. Детально проаналізувавши її складові і звучання зараз стає зрозуміло, що саме мене так вражало. По-перше, рівнем електронної атмосфери, викликаної пульсуючою ритм-секцією, вона перепльовує все на альбомі і взагалі виводить ОЕ на території, по яких до цього вони не ступали. По-друге, це перегружена до шуму електрогітара, яка часом з'являється для гармонії на задньому фоні, і абсолютно брутальні атмосферні барабани. Зверніть увагу на те, як в пісню, ніби батіг, вривається малий барабан. По-третє, це аранжування, ефекти на голосі та інструментах і АТМОСФРЕРА, шалена, напружена, витримана до самого кінця пісні, де все ніби-то вибухає, - і залишається пустота та небуття.
На завершення хотів би сказати, що хоч геніальність і краса Моделі - це пам'ятник таланту Вакарчука (10 з 11 треків повністю написав він), але без відповідного зведення і програмування Сергія Товстолужського цей альбом би такої особливої аури не мав. Це, панове, шедевр звукозапису і зведення. Au revoir! До зустрічі у наступних випусках! :)
У 2000 році до Океану Ельзи приєднався Дмитро Шуров, і таким чином клавіші стали повноцінною частиною пісень, записаних на новому альбомі. На Моделі і дійсно змінився звук. Стало більше атмосферності завдяки електронним ефектам ("Друг ч.2", "Вставай", "Вулиця"), але також і трохи більше басу в міксі, а гітари стали місцями ще важчими ніж на попередньому Янанебібув. З'явилася певна психоделічність, навіть елементи індастріалу. Загалом Модель досить серйозно відшліфована платівка: все звучить просто надзвичайно чітко і зализано. Не знаю, чи надто сильно, чи якраз добре, але Модель для мене - другий альбом з золотої трійки Океанів і безсумнівно один з найкращих альбомів українського року (це вам каже людина, яка взагалі нічого в українській рок-музиці не тямить, але це факт :)).
Мені насправді трохи жаль, що не знаю український рок ліпше, тому що слухаючи Модель, час від часу так і хочеться сказати "безпрецедентно" і "унікально". Це я, наприклад про "Друга", друга частина якого просто магія якась. Тут потрібно віддати належне зведенню, насамперед ефекту відлуння на вокалі. А як можна спокійно слухали "Isn't it сон"? Цікаве поєднання англійських слів у текст пісні, шарм, неймовірна динаміка, важчущі гітари і розкріпачений вокал. А потім ця атака продовжується на "Коко Шанель", де Гудімов просто розриває перегруженою гітарою на приспіві, а Вакарчук своїм хрипким голосом тільки додає масла в вогонь, викрикуючи слова з глибини своїх ніби-то дірявих легень. Знову таки повинен відзначити різноманітні ефекти, які підкреслюють той чи інший аспект пісні, а також аранжування, яке надає пісні такої насиченості.
Модель - це також саме той альбом, який подарував шанувальникам ліричну та палку "Квітку", а також "Вставай", пісню, що стала "лицем" реклами Пепсі, а потім і зіграла свою роль під час "помаранчевої революції". "911" також багато крутили по радіо. Одним словом Модель мала і неймовірну творчу складову і комерційний успіх. Такі альбоми і називають класикою.
Платівку завершують дві трохи депресивні композиції, зовсім не схожі одна на одну: "Сьогодні" та "Вулиця". Перша - одна з балад ОЕ, але, як музикант, я тут хотів би тільки відмітити обривисті вставки акустичної гітари на куплеті, коли красиві клавіші-дзвіночки ведуть основну мелодію, а також подвійну акустику на приспіві і коротеньке соло вкінці: гарно і оригінально.
Ну і "Вулиця"... Ще коли я слухав цю пісню підлітком, вона вражала мене якось по-особливому. Детально проаналізувавши її складові і звучання зараз стає зрозуміло, що саме мене так вражало. По-перше, рівнем електронної атмосфери, викликаної пульсуючою ритм-секцією, вона перепльовує все на альбомі і взагалі виводить ОЕ на території, по яких до цього вони не ступали. По-друге, це перегружена до шуму електрогітара, яка часом з'являється для гармонії на задньому фоні, і абсолютно брутальні атмосферні барабани. Зверніть увагу на те, як в пісню, ніби батіг, вривається малий барабан. По-третє, це аранжування, ефекти на голосі та інструментах і АТМОСФРЕРА, шалена, напружена, витримана до самого кінця пісні, де все ніби-то вибухає, - і залишається пустота та небуття.
На завершення хотів би сказати, що хоч геніальність і краса Моделі - це пам'ятник таланту Вакарчука (10 з 11 треків повністю написав він), але без відповідного зведення і програмування Сергія Товстолужського цей альбом би такої особливої аури не мав. Це, панове, шедевр звукозапису і зведення. Au revoir! До зустрічі у наступних випусках! :)
No comments:
Post a Comment